Консультує Міністр юстиції:


як оформити закордонний паспорт?

 

Які закордонні паспорти зараз видають?

Паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій – «чіп». 20 грудня 2016 року припинено прийом документів для оформлення паспортів без «чіпа» з інформацією про особу та її біометричних даних (відцифрованого обличчя, підпису та відбитків пальців особи).

 

Куди звернутись для оформлення закордонного паспорта?

•          До територіальних органів та територіальних підрозділів Державної міграційної служби;

•          До центрів надання адміністративних послуг;

•          До державного підприємства «Документ»;

•          До закордонної дипломатичної установи (у разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном).

У окремих випадках звернення можливе лише до територіального органу ДМС:

•          Втрата або викрадення паспорта, потреба обміні під час перебування в Україні особи, яка постійно проживає за кордоном.

•          Якщо особа не може пересуватися самостійно або потребує термінового лікування.

•          Оформлення документів для виїзду на постійне проживання усиновленої дитини.

 

Які необхідно зібрати документи?

1.         Паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку);

2.         Свідоцтво про народження або документ, який підтверджує факт народження (якщо немає 14 років).

3.         Документ, який посвідчує особу законного представника, у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків.

4.         Документи, які підтверджують сплату адміністративного збору.

5.         У разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10-15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування.

При замовленні другого закордонного паспорта обов'язкова наявність раніше виданого закордонного паспорта або проїзного документа дитини (діючого, не діючого, на інше прізвище). Сканування відбитків пальців рук дітей здійснюється з 12 років за дозволом батьків (законних представників).

 

Хто може звернутись за оформленням паспорта для виїзду за кордон?

1.         Особа, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;

2.         Особа, яка не досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети одного з батьків чи опікунів.

У разі відсутності другого з батьків під час подання документів така заява має бути нотаріально засвідчена перед поданням.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі, оформлення, обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюється на підставі заяви-анкети того з них, з ким проживає дитина.

У разі оформлення паспорта дитини меншої 16 років, яка проживає з одним із батьків, а місцезнаходження другого з батьків невідоме, необхідно подати оригінал або засвідчену копію одного з документів:

•          свідоцтва про смерть другого з батьків;

•          рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;

•          рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;

•          рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;

•          довідки про реєстрацію місця проживання дитини разом з одним із батьків, який подає заяву-анкету;

•          оригінал витягу з реєстру актів цивільного стану про народження із зазначенням відомостей про батька.

Заява від другого з батьків не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства.

 

Скільки коштує оформленням паспорта для виїзду за кордон?

Залежить від строку виготовлення.

Не довше 20 днів – 557 грн 32 коп.

Не довше 7 днів – 810 грн 32 коп.

Не довше 3 днів (у зв’язку з нагальною потребою в лікуванні чи смертю родича, який проживав за кордоном) – 810 грн 32 коп.

Вартість оформлення паспорта для виїзду за кордон в закордонній дипломатичній установі становить від 20 до 250 доларів США.

 

Де забрати готовий паспорт?

Видача паспорта здійснюється тим самим органом, який прийняв документи.

Для отримання паспорта для виїзду за кордон, пред’являється документ, що посвідчує особу.

Паспорт дитини до 12 років може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності, засвідченої в установленому порядку.

Паспорт для виїзду за кордон дитині від 12 до 16 років, може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності за умови присутності особи, на ім’я якої оформлено паспорт для виїзду за кордон.

 

Чи є якісь особливі моменти на які варто звернути увагу?

  • У випадку відсутності біометричного паспорта для виїзду за кордон дитині – громадянину України необхідно оформити відповідну візу у представництві тієї країни, куди планується подорож.

З дітей віком до 18 років і дітей віком до 21 року, які перебувають на утриманні, плата за оброблення заяв про оформлення віз не стягується.

  • За наявності паспорта громадянина України або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Республікою Білорусь.
  • За наявності паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Турецькою Республікою.

 

Коли доведеться отримувати новий паспорт?

Паспорт для виїзду за кордон оформляється на 4 роки особам, які не досягли 16-річного віку, і на 10 років особам, які досягли 16-річного віку.

 


 

порядок оформлення спадщини

 

Добрий день! Померла наша бабуся. Ми з братом – єдині родичі. Проте бабуся ніяких документів не залишила. Підкажіть, що нам треба робити, з чого почати для того, щоб отримати спадщину?

Ольга Хлустенко

 

Що таке спадкування?

Спадкування – це перехід прав та обов'язків від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування відповідно до чинного законодавства здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

 

Відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна, а за його відсутності – рухомого майна.

Якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження або тимчасово окупована територія, тоді місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, яка свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

 

Хто має право на спадщину?

Законодавством визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від неї це право одержують особи, визначені Цивільним кодексом України (спадкоємці за законом).

Спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем, автоматично приймає спадщину, якщо він упродовж 6 місяців він не заявив про відмову від неї.

Водночас спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

З метою заведення спадкової справи необхідно звернутися до нотаріуса протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, або про відмову від спадщини.  

Разом із заявою необхідно мати при собі паспорт, у разі наявності – свідоцтво про смерть особи, документ, що підтверджує місце відкриття спадщини.

 

Чи обмежуються строки для прийняття спадщини?

Для прийняття спадщини законодавством встановлено строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець упродовж шести місяців з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк.

Слід зазначити, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої першою заяви.

 

Коли видається свідоцтво на спадщину?

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

 

Які документи необхідні?

Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом або законом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Нотаріусу подаються:

  • паспорт,
  • реєстраційний номер облікової картки платника податку,
  • документи, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно (державний акт на земельну ділянку, сертифікат на право на земельну частку (пай), свідоцтво про право на спадщину, посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай)) та витяг з Державного земельного кадастру),
  • оплата за нотаріальну дію тощо.

У разі заведення спадкової справи та встановлення складу спадкового майна нотаріус надає спадкоємцю письмову довідку щодо переліку документів, необхідних для  оформлення спадщини  та видачі свідоцтва про право на спадщину, із зазначенням розміру плати за вчинення відповідних нотаріальних дій, яка визначена державним нотаріусом або щодо якої було досягнуто домовленості між приватним нотаріусом та спадкоємцем до заведення спадкової справи.

 

Що робити, якщо всіх зазначених документів немає?

За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Нотаріус має право відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості, не внесено плату та не подано документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом 3 робочих днів виносить відповідну постанову.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.


нюанси позбавлення батьківських прав

Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.

Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав. Йдеться про випадки, коли батьки:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і впродовж 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

 

Що потрібно для позбавлення батьківських прав?

Для позбавлення батьківських прав необхідно:

®   встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;

®   звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;

®   звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.

 

Хто може звернутися до суду?

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:

1.    одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;

2.    закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;

3.    органу опіки та піклування;

4.    прокурора;

5.    самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.

Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?

1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого ім’я прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);

2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);

3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);

5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності; 

6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди як батьків);

7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).

Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?

Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.

Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Для отримання консультації можете звернутися до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, що знаходиться за адресою вулиця Дворцова 6/7, м. Кропивницький.


 

як отримати дозвіл на виїзд дитини за кордон

Добрий день! Хочу спитати вас поради. Ми з чоловіком вже 2 роки не живемо разом, офіційно розлучені. Наш спільний син живе зі мною. Аліментів мій колишній не платить. Слава Богу, можемо нормально жити без допомоги. Єдина проблема – не можу з сином поїхати відпочити за кордон, бо його батько принципово не дає дозвіл. Чи можна якось вирішити це питання?

Які правила виїзду осіб, які не досягли 16-річного віку?

Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків  та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. 

Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі осіб, які уповноважені обома батьками, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою обох батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.

Як отримати дозвіл на виїзд за кордон дитини?

Найкращим варіантом є добровільне отримання такого дозволу. Згода батьків на виїзд громадянина України, який не досяг 16-річного віку, за кордон оформлюється у вигляді заяви, на якій справжність підпису батьків засвідчується нотаріально.

Для вчинення цієї нотаріальної дії можна звернутися до державної нотаріальної контори чи до приватного нотаріуса.

Якщо один з батьків принципово не хоче давати дозвіл?

За відсутності згоди одного з батьків виїзд дитини за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Позовна заява про надання дозволу на виїзд без згоди та супроводу одного з батьків подається в порядку цивільного судочинства до місцевого суду за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача.

За поданням заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Які документи для цього потрібні?

У позовній заяві повинно бути зазначено:

  • мета виїзду дитини за кордон (лікування, відпочинок, відвідування родичів тощо);
  • період перебування за кордоном дитини;
  • місце перебування (проживання) дитини за кордоном;
  • факт відмови другого з батьків у наданні згоди на виїзд дитини за кордон.

До позовної заяви необхідно додати також докази, що підтверджують викладені в заяві обставини. Так, документами, що підтверджують мету виїзду дитини за кордон можуть бути довідка з лікувального закладу про те, що дитина потребує лікування за кордоном, туристична путівка, путівка в санаторій, запрошення від родичів тощо.

Зверніть увагу!

Міністерство юстиції розробило законопроект, який посилює відповідальність батьків, які ухиляються від сплати аліментів. Серед іншого, документом передбачається, що той із батьків, який не забезпечує свою дитину, а сума боргу перевищує 6 місяців, тимчасово втрачає право вирішувати питання виїзду дитини за кордон з тим із батьків, з ким дитина проживає, до погашення такої заборгованості.

Законопроект Верховна Рада розглянула і прийняла у І читанні. Нині триває підготовка до ІІ читання.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Ви можете звернутися за консультацією до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, що знаходиться за адресою вулиця Дворцова 6/7, м. Кропивницький. 


чи є законними побори в школах?

Доброго дня. Ви часто їздите в регіони і, мабуть, добре розумієте, як ми тут живемо. Зарплати у нас невеликі, за все доводиться платити, а тут ще й постійні побори в школі - то на канцтовари, то на миючі засоби, то на ремонт. Скажіть, будь ласка, наскільки вони законні й чи обов’язково їх сплачувати?

Стефанія Король

 

Чи мають право у школах брати кошти за навчання?

Стаття 53 Конституції України та статті 3 та 4 Закону України «Про освіту» гарантують право громадян на доступність освіти та право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

Держава гарантує усім громадянам України та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандартів освіти. Так само держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками (у тому числі електронними) й посібниками всіх здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників.

Хто має утримувати школу в нормальному стані?

Утримання та розвиток матеріально-технічної бази – а це будівлі, споруди, земля, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності – закладів загальної середньої освіти фінансуються за рахунок коштів засновників цих закладів.

Чи може школа фінансуватися за рахунок батьків?

Статтею 79 Закону України «Про освіту» визначено, що джерелами фінансування суб’єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути: державний та місцевий бюджети, плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів, плата за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб.

Окрім того, заклади освіти можуть отримувати фінансування за рахунок доходів від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд чи обладнання. Так само школи можуть отримувати гранти вітчизняних і міжнародних організацій, дивіденди від цінних паперів, відсотки від депозитів і розміщення коштів спеціального фонду на поточних рахунках банків державного сектору.

Ще видами фінансування діяльності закладу освіти законом встановлено добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб; інші джерела, не заборонені законодавством.

Тобто батьки мають право робити добровільні внески на потреби закладів загальної середньої освіти. При цьому заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.

Чи можуть батьки контролювати ці витрати?

Закон також передбачає можливість здійснення громадського контролю у сфері освіти суб’єктами громадського нагляду, зокрема об’єднаннями здобувачів освіти, об’єднаннями батьківських комітетів та органами, до яких вони делегують своїх представників.

Що робити, коли вимагають сплатити кошти?

Враховуючи викладене, добровільні внески не можуть бути примусовими і вимірюватися фіксованими сумами. Вимагання коштів адміністрацією закладу загальної середньої освіти, педагогічними працівниками є незаконним та тягне кримінальну відповідальність відповідно до чинного законодавства. Якщо ви стали жертвою вимагання коштів – слід звернутися із заявою до місцевого відділку поліції.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

За більш детальною консультацією звертайтеся до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, що знаходиться за адресою вулиця Дворцова 6/7, м. Кропивницький. 


 

Особливості отримання земельної ділянки для військовослужбовців

Вітаю Вас шановний міністре. Мій чоловік 2 роки пробув в АТО. Спочатку як доброволець, а потім уже офіційно у військах. Повернувся на 3 місяці і знову пішов захищати країну. Чи  може він отримати землю, куди для цього звертатися?

Валентина Остапок

На які наділи мають право захисники Вітчизни?

Учасники бойових дій та особи, прирівняні до них, мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування).  У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність  у  таких розмірах:

1) для ведення садівництва — не більше 0,12 га;

2) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;

3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

 

Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:

• сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);

• обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;

• районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);

• обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;

• Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

Як виглядає клопотання?

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).

До клопотання додаються:

1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);

2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;

3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).

Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

Що може бути підставою для відмови?

Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

Як проходить відведення земельної ділянки?

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.

Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт не може перевищувати 6 місяців.

Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від  її призначення, цінності  та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту (двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом -- після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?

Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:

1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);

3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

Як провести затвердження проекту землеустрою?

Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?

Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.

Які документи потрібні:

1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;

2) документ, що посвідчує особу;

3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;

4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається  у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);

5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

За більш детальною консультацією звертайтеся до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, що знаходиться за адресою вулиця Дворцова 6/7, м. Кропивницький. 


Павле Дмитровичу, вітаю Вас! Маю питання, яке турбує всіх тих, хто за кілька років збирається стати пенсіонером. Як розраховується нова пенсія?

Оксана Мельник

Яка формула розрахунку пенсії?

Розмір пенсії за віком відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначається за формулою:

П = Зп× Кс, де П – це розмір пенсії, у гривнях; Зп – це заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 закону, а Кс – коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 Закону.

Який мінімальний розмір пенсії за віком?

За наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Якщо страховий стаж менший, ніж 35 років для чоловіків та 30 років для жінок, - мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу.

Для пенсій, призначених після 1 січня 2018 року, такий мінімальний розмір пенсії за віком (а саме, у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом), виплачується після досягнення особою 65 років. До досягнення цього віку таким особам може бути призначена державна соціальна допомога на умовах і в порядку, визначених Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпечених сім‘ям».

Чи передбачене збільшення розміру пенсії за віком за понаднормовий стаж?

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 Закону (цією статтею визначається розмір пенсії за віком), але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Разом з тим для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (01.10.2011), крім тих, яким після здійснювався перерахунок з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії:

-       мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу;

-       збільшення пенсії встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам.

Який максимальний розмір пенсії?

Максимальний розмір пенсії, призначеної на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії  не може перевищувати 10740 гривень.

Як відбуватиметься обчислення пенсії за віком?

 «З 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.»

«З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.»

У 2019 - 2020 роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводитиметься починаючи з 2021 року.»

Який порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії?

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі, якщо страховий стаж становить менший період, враховується заробітна плата за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону.

Період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців (крім випадків, коли період страхового стажу становить менше 60 місяців).

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Для отримання детальнішої консультації звертайтеся до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області за адресою вулиця Дворцова,6/7, м. Кропивницький.

 


визначення місця проживання дитини


 

Доброго дня, пане Міністре! За час спільного проживання ми з дружиною зрозуміли, що далі йти нам краще різними дорогами. На спільно нажите майно я не претендую, оскільки маю власне окреме житло. Однак, хотілося б роз’яснення стосовно того, як визначитися, з ким має проживати дитина? Як це питання регулюють законодавчі норми?

Рустам Халідов

Хто визначає місце проживання дитини?

Місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Визначення місця проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається самою дитиною.

Чи потрібно підписувати якийсь документ?

Батьки за бажанням можуть укласти договір щодо батьківських прав та обов’язків того з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Договір визначає умови утримання (аліментні зобов’язання), виховання, навчання, догляду, які спрямовані на забезпечення нормального фізичного, духовного, морального розвитку дитини, та може містити положення щодо місця проживання дитини.

Договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Хто і на яких підставах вирішує, коли батьки не доходять згоди?

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або ж судом.

При цьому беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини, вік дитини, стан її здоров'я дитини та інші суттєві обставини.

Дитина не може проживати з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Як вирішити суперечку через органи опіки?

Один з батьків має подати службі у справах дітей за місцем проживання дитини такі документи:

  • заяву;
  • копію паспорта;
  • довідку з місця реєстрації (проживання);
  • копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
  • копію свідоцтва про народження дитини;
  • довідку з місця навчання, виховання дитини;
  • довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування.

Засідання комісій, які розглядають спори між батьками щодо визначення місця проживання дитини, проводяться у разі потреби, але не рідше, ніж 1 раз на місяць.

Як виглядає судова процедура?

Позовна заява подається до суду за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача.

У суді необхідно доводити такі обставини:

  • відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків;
  • стан здоров’я як батьків, так і дитини;
  • матеріальне становище батьків;
  • можливість забезпечення належних житлових умов;
  • сімейний стан батьків;
  • інші обставини, які мають істотне значення (шкідливі звички, графіки роботи, професія тощо).

Чи можна змінити місце проживання дитини без рішення суду?

Малолітня дитина має проживати у встановленому місці проживання, яке не може бути змінено самочинно.

Якщо один з батьків без згоди другого змінить її місце проживання, суд за позовом зацікавленої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання. Виняток - наявність небезпеки для життя та здоров'я дитини у місці визначеного проживання.

Особа, яка самочинно змінила місце проживання малолітньої дитини, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому, з ким вона проживала.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Для отримання детальнішої консультації звертайтеся до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області за адресою вулиця Дворцова,6/7, м. Кропивницький.